Останній Кишемон*
Кишемон – від анг. Pokemon (poket monster) – кишеньковий монстр. Ash відірвався від монітора свого ПК і уважно поглянув на стереоприймач, що висів на стіні.
- Не може бути, - засумнівався він і знову занурився в глибини “всесвітнього павутиння”.
Але там зловісний привид стерео новини переслідував його, не даючи спокою ні на мить. На всіх сайтах, так чи інакше зв’язаних із Кишемонами, вже знали новину і щосили розповсюджували її, засилаючи на E-mail всім підряд.
У почтовій скриньці Ash знайшов кілька таких послань, після прочитання яких одразу ж вимкнув комп’ютера, попередньо відправивши файли повідомлення на друк.
“В джунглях Алго знайдено новий вид Кишемона.”
“Сто п’ятдесят перший Кишемон, знайдено на Алго, може стати вершиною успіху!”
“Gotta cath’em all – всіх 151.”
Газети писали те ж саме, тільки ще більш красномовно і Ash зрозумів, що це вже не жарти.
- Подивимось, - вирішив Ash і відразу ж поїхав у свій власний Кишецентр, по дорозі зв’язавшись із своєю давньою подружкою Misty і кинувши коротке SMS ще одному партнерові – людині на ім’я Brock.
Ця трійка вже кілька років були найвідомішими тренерами Кишемонів і майстрами Кишевійн. Компанія “AMB” (Ash, Misty, Brock) славилася своїми розробками над містких Кишеболів і потужних Кишедеків з можливостями органайзерів, мобільних комутаторів і GPS – навігаторів. А недавній кіборг-кишемон приніс компанії всесвітню відомість.
Тому Ash, який давно вже колекціонував Кишемонів і навіть мав свій власний Кишемон-зоопарк, де були зібрані всі 150 видів монстрів, не міг ігнорувати інформацію про 151 Кишемона.
Він вирішив спорядити експедицію, в якій мали б взяти участь і Misty та Brock.
Чорний лімузин загальмував біля воріт парку “Pokeland” і Ash вийшов з теплого, з усіма зручностями, салону авто і попрямував в парк.
Проходячи між просторими вольєрами, Ash милувався своїми улюбленцями: круглими ніби Кишеболи, Electrode’амці, завзятими бійцями Primeape’ом і Hitmonchan’ом, симпатичними Raichu і жовтими, схожими на плюшеві іграшки Pikachu.
Портативний “Superpokedeck” миттю повідомляв Ash’еві всю інформацію про Кишемонів, та досвідчений тренер знав про них все і без хитромудрої техніки.
- Сер, - звернувся до нього працівник Кишепарку, - місіс Misty і містер Brock прибули. Гелікоптер чекає на даху Кишецентру, візи Алго у пілотів.
- Я вже іду, - відповів Ash і вирушив до Кишецентру, затаївши в серці смуток стосовно своєї колекції і пообіцявши собі будь-якою ціною спіймати того Кишемона. Навіть назву опеації придумав: “Об’єкт 151”...
Гелікоптер м’яко опустився на жовтуватий пісок узбережжя, здійнявши в повітря хмарку куряви. Ash, Misty і Brock вибрались з салону і рушили до лісу. Слідом за ними весело підстрибуючи побіг Кишемон-кіборг, напханий найсучаснішими детекторами і пошуковими системами. Цей Кишемон суміщав у собі переваги всіх різновидів Кишемонів, але не мав їхніх недоліків. Він міг проводити широкомасштабні атаки вогнем, водою, електрошоком, різними кислотами і нервово-паралітичними газами. Він міг спровокувати виверження вулкану, землетрусу або шторму. Вбудовані інгібітори гравітації дозволяли диво-машині літати, а броньована металево-силова “шкіра” робила його практично невразливим. Кіборгом істота була тільки завдяки своїй яскраво жовтій шерсті, виготовленій при допомозі клонування із шерсті справжнього Pikachu.
Але зовнішність Кишемона була обманливою: в його грудях билось не серце, а потужний атомний реактор, завбільшки з грецький горіх.
- Нового Кишемона бачили на схід звідси, - повідомив своїм супутникам Ash і всі троє людей впевнено пішли через ліс: жовтий Кишемон-кіборг вправно прокладав дорогу у хащах, застосовуючи “палаючий вихор”.
За просуванням невеличкого загону з хащів стежила пара зелених очей...
- Ти впевнений, що це тут? - поцікавилась Misty, - Ми вже три дні просічуємо ліс, але жодного Кишемона не знайшли.
- Сканера мого Робомона зафіксували якусь активність, але вона має електричну природу.
- Напевно, тут десь є люди і їхня присутність відлякує Кишемонів, - висловила свою думку Misty.
- Люди? Що б їм тут робити? - здивувався Ash, який ніколи не був гігантом думки.
- А ти як гадаєш? - зіронізував Brock.
- Вони шукають “Об’єкт 151”, - підсумував Robomon.
- Тоді нам варто було б розділитись, щоб прискорити пошуки, - запропонував Ash.
Друзі погодились і розбрелись хащами. Тепер за кожним з них спостерігала пара зелених очей...
Robomon повільно і бездумно рухався лісом, розсовуючи гілки силовим полем і скануючи околиці через тепловізорию Він був у режимі полювання і жоден звір не міг сховатись від надпотужних сенсорів Robomon’а. Раптом десь позаду пролунав металічний звук. Robomon рвучко повернувся, наводячи на звук плазмову гранату, але вистрелити не зміг. Його смерть трохи здивувала власника пари зелених очей...
Почувши вибух, Ash негайно зв’язався з партнерами по радіо.
- Може то команда R знову хоче нашкодити нам? – висунув гіпотезу Brock.
- Як би там не було, але Робомон не вдповідає, а без нього наша місія приречена на поразку, - сказав Ash.
- Тому мерщій туди! – наказала Misty.
Троє людей: Brock, Misty та Ash вибігли на галявину і побачили лише кратер від вибуху Robomon’a. Від самого кіборга не було жодного сліду...
- Що тут сталося?
Не знаю. – рука Ash’a плавно лягла на кобуру з бластером – про полювання на кишемонів він вже не думав.
Раптом з кущів вистрибнули три фігури в чорних обтягуючих костюмах з невеличкими циліндрами в руках.
- Лівий мій! – закричала одна з фігур, кидаючи в Brock’a циліндриком...
Три кишемона їхали лісом у своєму гравіарі.
- Ну, що, №151, ти радий тепер?
- Атож! Я ж спіймав свою першу людину!
- Теж мені, мисливець... От повернеться мій дядько з Бермудського трикутника – і тоду людей в мене буде повно, запевнив їх четвертий кишемон, що летів над гравікаром у невеличкому літаку, оглядаючи ліс парою зелених очей...
