Еволюція. patch 1.01 Першим родився Джа-Бал і зразуж поліз шукати їжу біля інкубатора. Рен-Дом і Ді-Мон народились майже одночасно і рушили слід за Джа-Балом. наїстися лічінкам так і не дали - зерги вели війну, кроваву війну і для дитинства часу не було - лічінки швидко ставали воїнами і так же швидко їжою для їжі лічінок - хробаків.
- Ультраліск. Я стану Ультраліском - промовив Джа-Бал пролазячи повз печеру ультралісків з котрої доносився рик цих велетенських потвор.
- Ультраліски - гамно. Муталіски оце сила. Розправив крила і летиш собі куди хочеш. - Ді-Мон навіть перевернувся на спину і замахав всіма сорока восьма щупальцями уявляючи як він летить.
- Гідраліски во сила. Так, вони слабіші за ультралісків. Так, вони не вміють літати як муталіски. Але зібравшись в гупу вони запросто знищити як ультралісків так і муталіс... - завершити розмову лічінці завадив саме гідраліск, що кудась прямував по місту і ледь не розчавив Рен-Дома.
- Да ти гониш...
- Крила - сила...
- Один плівок...
- Взмах кликом і...
Лічінки ще довго б сперечались про те хто кращий але з інкубатора прийшов телепатийний сигнал про те, що їхні тіла потрібні для створення майбутньої армії. Лічінки притихли і поплелися до рідного дому з надією, що після перетворення вони стануть тими про кого так мріять.
- Владика?! Грьобаний Владика! Краще вже зерлінг ніж ЦЕ! Чому? Чо-му!!!? - розносилось над цілим табором зергів.
- Ги-ги-ги. Джа-Балу не пощастило. - Рен-Дом взмахнув клішнею, зробив пару ривків провіряючи свою швидкість і перекувирнувся в повітрі від радості.
- Ей ти, членистоногий, дивись сюда - Ді-Мон зробив декілька кругів над інкубатором. Я вмію літати. ЛІ-ТА-ТИ!!!
Ді-Мон плюнув кислотою в камяний валун поблизу від Рен-Дома, від котрого той розтанув прямо на очах, а потім приземлився на один з трьох рогів інкубатора.
- Літати і я вмію, а толку то нуль - для мене війна закінчилась, так до кінця днів і просиджу над табором. Ч-О-Р-Т!!! - негодуванню Джа-Бала не було межі.
Рен-Дом нічого не сказав - він не вважав, що Ді-Мону пощастило більше ніж йому, а з Джа-Балом він вважав за краще не говорити, щоб ще більше його не гнітити. І справді гіршим за долю владики могла бути тільки доля трутня котрі ставали звичайнісінькими трудягами на газових чи алмазних родовищах. Він просто пройшов біля плями котра залишилась від плювка Ді-Мона, плюнов своєю кислотою на сосідній камінь, деякий час поспостерігав за тим як він плаветься а потім пішов в печеру гідралісків відпочивати і заховатись від криків Джа-Бала.
- Третій піхотний. Слухай мою команду. Розрахуватись в роти по дванадцять і бігом марш на точку 5А-7Д. Там ви допомагаєте трутням розбудувати новий табір і забезпечуєте його охорону поки він не розживеться своїми кишками і колоніями спор а потім переміщаєтесь в квадрат 4Б-7Г - влаштовуєте в каньйоні засаду і чикаєте наступних моїх вказівок. Є питання!
- Хто нас прикриває? - Рен-Дом надіявся, що в прикриття виділять ескадрилію Ді-Мона. Так вони змогли б подовше побути разом тай під прикритям з повітря відчуваєш себе більш комфортно.
- В прикритя получите зерлінгів. Вояки вони ніякі але відвертати увагу будуть. Тай задача в них інша - не дати танкам ворога накрити табір артелеристним вогнем. - прозвучало в голові в гідралісків.
- А в каньйоні вони також будуть прикривати нас?
- Ні. Засада в каньйоні буде складатись виключно з вашої роти. Все, всі свобідні. Через пів години виступаєте.
В Рен-Дома знову розболілась голова, як і завжди після телепатичної розмови з Імператором. Для зняття головного болю він декілька разів зі всієї сили саданув головою по скалі і пішов в відділ еволюції - там роздавали желє від якого кремнєвий панцир ставав міцнішим а дільність плювка більшою.
По дорозі він зустрів Ді-Мона:
- Як ти, крилатий? Коли на фронт?
- Ще не знаю, але ходять чутки, що завтра нас відправлять на 1В-3Д.
- А що там? - Рен-Дом по памяті намагався згадати, що знаходиться в кавдраті 1В-3Д.
- Ніфіга - скали да камні. Але туда намічається висадка ворожого дисанту а ми будемо їх звідти викурювати.
- Ну, щастливого полювання.
- І тобі того ж. - Ді-Мон полетів до Шпилю свого батальйону отримувати якісь покращення до своїх бойових властивостей.
До 5А-7Д рота Рен-Дома добралась без особливих пригод. За сто метрів перед ними біжало стадо зерлінгів і розвідувало територію. Гідраліски йшли повільніши - вони прикривали трутня котрий в скорому майбутньому мав стати інкубатором і головною будівлею нового табору.
- Слухай, трутень, а як воно бути будівлею? - поцікавився в трутня Рен-Дом.
- А я почом знаю? Запитаєшся в мене коли я буду інкубатором. - огризнувся трутень.
Рен-Дом оскалився уявляючи собі цю ситуацію - він розмовляє з будівлею. продовжувати розмову не хотілось так як було видно, що вона не приносить трутню ніякого задоволення. Тай яке може бути задоволення коли ти знаєш, що за дві-три години ти перетворишся в будівлю і вже ні то щоб рухатись - розмовляти не зможеш. Гідраліск відбіг на найблищу гору і ще раз провірив навколишню територію на присутність ворогів.
До родовища Рен-Дом добрався без пригод. Трутень зупинився неподалік від газового родовища і почав змінюватись - за декілька хвилин він розрізся до велетенської плями на поверхні землі. Пройшла година і він перетворився в інкубатор з якого відразу ж вилізла лічінка і згорнулась в кокон перетворюючись в те що було потрібно Імператору. В всі сторони від інкубатора по землі почала розтікатись слизь котра з часом затвердне і перетвориться в таку рідну кожному зергу підлогу табору.
- Як воно бути будівлею? - Запитався Рен-Дом доторкнувшись клішнею до інкубатора.
Ніби в відповідь інкубатор вивернувся нутрощами назовні і почав рости?
- Що відбувається? - запитався пробігаючий біля ніг гідраліска зерлінг.
- А я почом знаю. Сам вперше таке бачу.
- Всім зберігати спокій. Інкубатор еволюцонує в свою наступну форму. Команді гідралісків залишатись в таборі поки інкубатор не прийме новий вигляд і трутні не налагоджать оборону по периметру рудовища. - Прозвучав в голові голос Імператора. - І ще. Зараз до вас прибуде владика, на його борту будуть нові винаходи відсіку еволюції, печери гідралісків і озера надодження. Всім смачного і не підведіть мене.
Знову розболілась голова і Рен-Дом пішов шукати скалу поміцніше.
- Грьобаний владика! Ну чому я став цією тушою а не ультраліском? Ще й гоняють мене по всій планеті як тупорилого зерлінга. У-Р-О-Д-И!!!
- Джа-Бал! Привіт! Лети сюда. - Рен-Дом впізнав рик старого друга і замахав йому клешнями.
- Рен-Дом! Друзяка! Здоров був. А я тобі гостинці привіз.
- Ну так кидай їх сюда.
На землю полетіли комки желе на котрі відразу накинулись зерлінги і гідраліски. Рен-Дом зїв свою дозу желе і відчув як його метаболізм почав змінюватись - панцир став ще твердішим подовжились кігті і все тіло покрилось мускулами про існування котрих він раніше навіть і не догадувався. На кістях рук зявились шипи з кінчика котрих появилась кислота. Декілька капель кислоти попали на панцир гідраліска і він по характерному пощипуванні відчув, що і кислота стала сильнішою, кислотнішою.
- Ух ти. О це так подарок. Та з такими властивостями можна і на бункір землян кидатись. - Рен-Дом зробив декілька швидких рухів руками розрубуючи повітря кігтями а потім плюнув в скалу кислотою з шипів. - Оце так постріл. Оце так кіслота. Сюда би зараз Ді-Мона послухати, що він скаже про гідралісків.
- Муталіскам також желе повезли. Що воно робить я не знаю, але кажуть що з муталісками після цього желе краще не жартувати.
- Да? Хм... Ну це ми ще подивимось з ким краще не жартувати. До речі, як він там? Вже вилетів на перхват десанту? - поцікавився про судьбу товарища Рен-Дом.
- Ще ні. Літає над табором понтується своїми крилами.
- Ясно. Я бачу ти також мутанувся трішки. Як це ти встиг сюди так швидко добратись?
- Пневматичний панцирь. Новий винахід від логова.
- Від кого? - здивувався Рен-Дом.
- Логова. - Повторив Джа-Бал. Бачиш як інкубатор розбухає - це він перетворюється в логово. Така махіна я тобі скажу - лічінки з неї так і пруть.
- Зрозуміло.
- Лади, я полетів назад. Щось в мене таке відчуття, що скоро тут буде жарко а мені ще жити хочеться.
- Ти ще нарикай мені тут. Давай, залітай частіше.
Джа-Бал полетів назад і Рен-Дом повернувся до своєї роти. Декілька годин вони на пару з зерлінгами патрулювали навколишню територію потім інкубарот еволюціював в логово, трутні створили лінію оборони і рушили на видобуток газу. Рота гідралісків попрямувала на своє друге завдання - в каньйон в квадраті 4Б-7Г.
Каньйон не був надособливою стратегічною точкою. Точніше він був взагалі не стратегічною точкою. Це був каньйон котрий петляв між скалами і вів до новоутвореного табору з диких джунглів планети. Ні танки ні будь-яка інша велика техніка лісом проїхати не могла і тому атак з цієї сторони ніхно не чикав. Засада була зроблена просто про всяк випадок. На справді кожен гідраліск в роті розумів, що в скорому майбутньому їх чикає подорож через джунглі і далі через ворожу територію в тил ворога для нанесіння людським базам диверсійних атак.
До каньйону рота добралась без особливих пригод. В квадраті 4Б-7Г гідраліски ще вийшли на полювання, набили свії кишечники їжею на декілька днів вперед і зарились в землю чекати ворожого десанту. Десант появився через два дні.
Земляни йшли сплоченою командою. Спереді йшли чотири спецназівці і один огнеметник. Головна група ворога йшла метрів за тридцять позаду. Головний десантний відділ нараховував понад двадцяти спецназівців з десяток огнеметників і трьох лікавів. Ще з десяток солдат йшли по одному на деякій віддалі від центрального відділу. Гідраліски вичікували.
Сержант вже почав надіятись, що і цей поворот каньйона йому вдасця перетнути без особливих пригод, як земля навкого його людей ніби взірвалась і навкруги почався бій котрий не міг приснитись навіть Данте. Передова група разом з дозорними були просто розплавлені кіслотою. Три потвори винили прямо посеред головної групи десанту не даючи десантам змоги стріляти по ним із-за небеспеки влучити в своїх же солдат. Пятеро десантників кинулись в штикову на них а решта почала відстрілювати решту чудовищ, що лізли з усіх дір на людей. Сержант ще встиг замітити, що це не звичайні гідраліски з котрими він привик мати справу - ці чудовища були швидші, живучіші, більш броньовані і броня, котру йому так розхвалювали на базі, проплавлювалась кислотою ніби вона була зроблена не з кевлара а з бавовни. Потім в одного з огнеметників здали нерви і він пальнув по трьом гідраліскам, що вже розправились з пятьма десантниками і кинулись на лікарів. Одну з потвор він таки дістав, решта зарилась в землю з дикими криками болю. Але крім гідраліска огнеметник дістав двох десантників і медика. Почалась звичайна бойня - гідраліски рвали кігтями і спалювали кіслотою десантників як іграшки а отримавши більш-менш серйозні пошкодження заривались в землю де їх не могли дістати пулі людей. Ветерани знали, що через декілька днів навіть напівмертвий зерг регенерується і вилізе з землі живий-здоровий тому намагались концетрувати вогонь на якійсь одній потворі - так їм вдалось знищити ще одне чудовисько. Потім гідраліски добігли до десанту і всі десантники, як один, полягли в перші з секунди ближнього бою. Сержант ще встих здивуватись куда це зникли літаки підтримки а потім кіготь гідраліска проткнула його броню, ребра і сердце...
Рен-Дом вже почав ласувати мясом недавніх ворогів, як гідраліск, що знаходився саме блище до джунглів взірвався від черги крупнокаліберних куль, що прошили його тіло зверху до низу.
- Повітря!!! Всі в землю! - щосили закричав Рен-Дом і зарився в гравій.
Прямо над ним пройшовся чергою винищувач але пів метровий слой каміння пробити він вже не зміг. Рен-Дом вздохнув з полегшеням. Про винищувачі землян він чув на тренуваннях в лагері але повірити в те, що ворожі кораблі можуть ставати невидимими для зерга, він так і не повірив поки не побачив це на власні очі. Точніше не побачив. Навіть коли кулі розривали його товариша небо було чисте без жодного натяку на ворожі літаки.
Рен-Дом сконцентрувався і передав телепатичне повідомлення до табору котрий вони помагали розбудувати:
- Через каньйон проходив ворожий десант. Наземні сили ворога знищено але земляни використовують авіацію котра невидима для нас. Потрібна підтримка. В нас втрати - три гідраліска, ще четверо дня два буде приходит в норму. Кінець звязку.
Тепер залишалось тільки чекати. Прямий контакт на таку віддаль був практично неможливий для Імператора але те що повідомлення він отримає Рен-Дом навіть не сумнівався. Він навіть надіявся, що відповіддю буде не просто повідомлення від Імператора а рота винищувачів. Десь краєм мозку ще зявилась надія, що разом з муталісками прилетить Ді-Мон а владикою котрий може бачити невидимки ворога буде Джа-Бал. Іще Рен-Дом понадіявся, що в найблищий час сюда не прилетить чудернацька залізна куля котра може бачити місця сховку гідралісків і їх не розплавлять прямо в землі лазерями.
- Так і кришою можна зїхати. Ну його подалі. Кращи посплю - так швидше реганерація проходить. - промовив сам до себе Рен-Дом і ліг спати.
Куля не зявилась, не зявився і Ді-Мон з групою підтримки. Зате крик Джа-Бала він почув навіть під півметровим слоєм гравію.
- ... з ким мені тепер приходиться літати? З плєтями, з цими відморозками, з цими камікадзе, без прикритя, без роти Ді-Мона. До сраки! Все до сраки! Не знав би, що десь тут чекає моєї допомоги Рен-Дом вже б давно звалив би в табір. Уроди! Ну чому я не ультраліск? Я вас питаю плєті, чому я не ультраліск?
Плєті не відповіли - вони знали, що з Джа-Балом краще не сперичатись - так він швидше замовкає.
- Джа-Бал!!! Друзяка! Чого так довго? - прокричав свому товаришеві Рен-Дом.
- Та по дорозі зустріли ваших пташок - прийшлось з ними розібратись. Тут взагалі зараз нікого не має бути, але Імператор дав наказ провірити весь каньйон аж до джунглів і виділив мені цих камікадзе-недоросків. - Джа-Бал показав на плєті.
- А желе ніякого нового ти не привіз?
- Привіз, не багато, але привіз.
- Ну давай, кидай. Я вірю в мутації.
- Фе, яке слово погане "мутація". Зрозумій, Рен-Дом, ми не мутуємо, ми еволюціонуємо.
- А різниця яка? - здивувався гідраліск відчуваючи як після дози желе його панцирь ще огрубішав а кігті ще більше витягнулись.
- При мутації зміни відбуваються спонтанно і не завжди в кращий бік а при еволюції зміни відбуваються тільки в бік покращення виду і є строго заплановані.
- Байдуже. Головне, що мене тепер навіть пряме влучання танка не звалить з ніг.
- Танка не танка, але піхота землян тобі не страшна. А тепер головне - Імператор наказав прочистити територію звідси і аж до джунглів. Є шанс, що тут може переховуватись, ще якийсь відділ десанту. Так що піднімай своїх лежебок і вперед.
- Йес сер! Рота підйом! Марш бросок до джунглів! Пішли.
Вперед полетів одина плєть розвідати територію з повітря, решта камікадз летіли позаді владики боячись відлітіти від нього подалі і потрапити під обстріл винищувачів-неведимок. По землі, прямо під Джа-Балом марширувала рота гідралісків слідкуючи за кожним камнем в полі свого зору. Рен-Дом же використовував цей час для того, щоб порозмовляти з старим товаришем.
- А що це за клики з тебе стирчать? - запитався Рен-Дом вказуючи на роги на голові владики.
- Це антени - з їхньою допомогою я можу засікти літак-неведимку з більшої відстані.
- А... - круто.
- Да ніфіга тут крутого. - Джа-Бал знову взявся за старе. Круто це коли ти ультраліск і крушиш на передовій ворожі танки і роботів. А це херня, от що це. Сама настояща херня...
- Слухай, Джа, - перебив товариша гідраліск - знаєш що я думаю? Тут щось не сходиться.
- І я кажу - не сходиться. Ультраліском я мав стати а не владикою, ніяк не владикою.
- Ні, я не про те. Цей десант не правельний - що вони тут робили? Три десятка солдат і два винищувача. Чого вони добивались? Табір їм не знищити навіть при дуже великому бажанні. Що вони тоді тут шукали? Кристали чи що.
- А й справді щось не сходи... - владика завмер на півслові і повис в повітрі.
- База! Ого звідки вона тут взялась. - запанікували плєті. - Все, ми летимо до таботу.
- Так, ніхто нікуда не летить. - Скомандував Джа-Бал.
Він ще деякий час помовчав а потім продовжив:
- Тільки, що я мав розмову з Імператором і от що він мені сказав. Табір з квадраті 5А-7Д знищено вибухом неймовірної потужності. Зараз розробляється варіант з ворожим десантом-неведимкою. Є ідея, що він пройшов саме вашим каньйоном і ви його пропустили. Зараз від вас вимагається: по-перше знищити ворожу базу і по-друге ліквідувати десанта-неведимку.
- Девять напівживих гідралісків і кучка камікадз проти цілої бази? Тай щей солдати-неведимки. Без проблем. Зараз зробимо. Ти гониш!!! Да ми навіть до поршого дзота не прорвемся. А якщо в них там крейсер? Він же нас зажарить сам, без танків які також будуть, обовязково будуть на базі.
- Заспокійся Рен. В мене є план. Звичайно всім вижити не вдасця але. Слухай сюди...
Рен-Дома Джа-Бал висадив за кілометр позаду бази землян. Про те, що владики можуть перевозити зергів Рен-Дом взнав також недавно - годину назад. Тоді ж він взнав, що в печері гідралісків для нього і ще одного гідраліска був зроблений новий подарок - це було желе котре повністю змінювало воїнів і перетворювало їх на щось кардинально нове. Тепер Рен-Дом важив в двічі більше, ходив на чотирьох лапах паралельно до землі і став схожим на павука - невеличкого зерга з планети землян тільки розмірами він був ледь не ультраліск. Навіть зброя і та змінилась - тепер Рен-дом не стрілявся кіслотою а разив ворогів з підземлі, ніби кишка. Тай і звали його тепер люркер.
Джа-Бал вигрузив двох люркерів і полетів назад - переправляти в тил ворогу гідралісків. Рен-Дом же з напарником побігли за ним слідом.
Снайперша виконала місію і поверталась на базу. Тепер на місці улія зергів красувався атомний гриб. Полковник залишився задоволений диверсією. І не мало значення, що вижила тільки одна снайперша-неведимка котрій ще треба було добратись до бази. Головне було зроблено - за десятки кілометрів навкруги не було жодного улія ворога. Деяке побоювання представляла зграя гідралісків, що засіла неподалік від бази, але це вже не мало значення. Полковник дав наказ на розгортування бази і вже через годину вихід з каньйону був перекритий дотами повними солдат а вся база ощетинилась ракетами протиповітряної оборони. Через годину-другу з воєнного заводу почнуть виїджати перші танки і роботи а міні-космодром зробить перший крейсер і тоді на цій території створиться другий фронт котрий якщо не завдасть ніщівної поразки зергам на цій планеті то хоча б відчутньо послабить їхній вплив в навколишніх горах. Полковник вже мріяв про генеральські пагони а з джунглів до бази виходили перші гідраліски.
- Тільки проти повітряну оборону. Ніяких атак на техніку, будівлі чи солдат. Тільки ракетні установки.
- Та зрозуміли ми тебе, зрозуміли. Осліпити землян і заритись в землю - решту дороблять люркери і плеті, якщо ворог захоче взлетіти.
- Най щастить. Імператор надіється на вас.
- Все, владика, не нависай. І взагалі, коли це ти навчився розмовляти телепатично? - в Рен-Дома знову почала боліти голова.
Джа-Бал не відповів. Гідраліски рушили в атаку з якої повернутись живими вони навіть і не мріяли. План був простим і геніальним - знищити всі протиповітряні турелі ворога. Саме на турелях знаходились радари, що давали змогу знаходити зергів під землею. Здоровенної залізної кулі над базою не видно і, знищивши радари, люркери змогли б безнаказано добивати наземних ворогів а плєті - надземних.
Перші дві ракетні установки вдалось знищити досить легко - вони знаходились на самому кордоні джунглів з базою і були повністю незахищенні із-за того, що земляни не сподівались на такий швидкий удар ворога з тилу.
Далі почались проблеми - земляни встигли зробити на заводі два бойових робота і один танк і при підтриміці піхоти влаштували полювання на гідралісків. Решту ПВО прийшлось знищувати під градом куль і залпами здвоєних гармат танка. І тут не останню роль зіграли Рен-Дом з напарником - шипи люркерів з легкістю знищували солдат і, після декількохвилинної атаки перебили гусениці танку. Коли остання ПВО вийшла з ладу гідраліски миттєво зарились в землю і затихли. Довершити почате доручили люркерам. Танк, не маючи можливості відступити, був ізполосований шипали в здовж і в поперек. Намагаючись наздогнати роботів, що відійшли за доти обидва люркера отримали по кулеметній черзі але вижили і, навіть, закріпились прямо посерез бази людей. Далі бій нагадував систематичне знищення. Першими були знищені доти і один робот котрий відчайдушно кинувся спасати догораючий барак. Потім рухнув барак, за ним космодром і тільки воєнний завод спробував знятись з опор і перелетіти за джунглі. Відразу в нього впилися плєті і задіяли систему самознищення заливши весь завод кислотою. Він ще спробував відлетіти подалі але в джунглях його вже чикали залишки гідралісків котрі і довершили справу люркерів і плєтей.
- Базу не знищувати, прийшло повідомлення від Імператора, що вона нам потрібна для дослідів. - командував владика літаючи над залишками ворожої бази.
- Та поки сюди хтось добиреться тут вже буде повно землян. Треба все знищувати і давати звідси дьору. - Рен-Дому ідея блокади ворожої бази зовсім не подобалась. - В нас і так залишилось всього три гідраліски та два люркера.
- Через декілька хвилин тут буде рій плєтей так що атака з повітря вам не грозить. А ще за пів години тут буде нікуди ступити від ультралісків і муталісків.
- Так якого ми тоді ризикуємо своїм життя виносячи цю базу коли з нею і так вже все ясно? - Рен-Дому стало шкода всіх тих бойових товаришів котрі поклали голову надаремне при штурмі бази землян.
- Якби ми не провели цієї атаки то при прибутті нашої армії тут вже була б настояща фортеця котру знищити було б ой як не легко.
- А пішов Імператор з своєю стратегією... - Рен-Дом не встиг договорити як його голова наче розкололась із середини - Імператор був телепатом і неповаги до себе не терпів навідь від героїв.
- Довгого життя Імператору - через біль промовив Рен-Дом і біль відпустила.
Від ворожої бази залишилась тільки будівля контрою і декілька ПВО. Рен-Дом вже розслабився, виліз з землі і прогулювувався руїнали. Гідраліски поїдали трупи землян чи з помсти ворогу знищували все що було більш-менш справним. Бій було закінчено. В всякому випадку так вважали зерги.
Земляни вважали трішки по іншому тому що за декілька хвилин очікали підмоги в вигляді повітряної армади і різноманітного десанту.
- Відступаємо! Відступаємо! Армія землян! - Гідраліски чимдуж мчались з лісу в каньйон. - Земляни викликали підтримку! Відступаємо!!
- Я змотую щупальці. - Джа-Бал рушив за гідралісками.
Останніми відступали люркери - їм ще приходилось розкопуватись з-під землі. Над скронами дерев зявились перші літаки землян і помчались на перехват відступаючої зграї зергів. За мить їхні контури розплились в повітрі і тільки радарна система владики не давала літакам стати повністю невидимими. Люркери не встигали до каньйона але, на їхнє щастя, вони не представляли для авіації загрози і тому їх не розстріляли з кулеметів пролітаючі над їхніми головами літаки. Форсажем люркерів прижало до землі, напарнику Рен-Дома навіть обпалило спину форсажем пролітаючого літака. Гідраліскам дісталось більше. Двох з них змішали з камінням чергами з кулеметів і одного розплавили лазерями. З джунглів чувся наростаючий наростаючий гул - в підмогу летіли бойові крейсери.
- Гідраліски, люркери, негайно організувати лінію оборони і не допустити висадку дисанта. Владці наказ віволікати повітряні сили землян і заманити їх на наш бойовий флот. - Голос Імператора, як завжди був громогласним і богоподібним.
- А пішов ти... - Рен-Дом хотів ще доповнити свою думку про тактику ведіння бойових дій Імператора а відяув БІЛЬ.
Все небо було чорним від тієї армади котру зібрали зерги. Самих плєтей було понад сотню. Близько тридцяти владик везли в своїх трюмах ультрамалісків, гідралісків, люркерів, і навіть двох осквернювачів. Девовери і охоронці вимальовували фігури вищого пілотажу навкруги людської бази залитої червоною жижою. З боку від бази летіла королева котра і перетворила базу на те чим вона була зараз.
По землі просувалась така сама армада як і по повітрю. Від зерлінгів не було куди ступити і гідраліскам, люркерам і ультрамаліскам треба було ступати надзвичайно акуратно, щоб не наступити на когось з своїх молодших побратимів.
Особливий екскорт виділили Джа-Балу - в його череві сиділи два люркера котрі знищили ворожу базу. В сосідньому владиці відпочивали три виживших гідраліска. Навкруг них поважно летіли охоронці серед котрих був і Ді-Мон, вже прославлений герой повітряних боїв.
Війна між зергами і землянами перейшла в наступну стадію. Але ні земляни ні зерги не догадувались, що до планети наближається космічна армада протосів котрі також мали деякі плани щодо космічного розподілу планет.
Пропатчено до версії 01.1
-справлені помилки (не всі)
-змінена назва росповіді.
-зявились "охоронці"
