| Piccolo3 | Дата: Пт, 28.08.2009, 02:09 | Сообщение # 1 |
Группа: Проверенные
Сообщений: 1369
Награды: 14
Репутация: 77
Статус: Offline
| - Найк, ми ламаєм Бундес Банк, ти з нами?
В дійснсті Найка звали Грачив Сергієм, але про це знали одиниці – батьки, одногрупники, родичі, вчителі. Решта людей високого, худощавого брюнета з карими очима і татуюванням в вигляді скарабея на біцепсі правої руки знали як Найка. Навіть Таня – дівчина Найка, не знала справжнього імені Найка. Тому найк навіть не здивався коли пісня, яку він слухав, перервалась на півноті і в навушниках почувся незнайомий голос. Так само він не здивувався тому, що хтось підключився до його комп’ютера, і передав це повідомлення замість того щооб просто позвонити і і сказати це саме по телефону. В неті Найк мав друзів не тільки серед юзерів і ламерів. Та ощ там казати, він сам точнісінько так само неодноразово жартував з людьми з якими знайомився через інтернет.
- Yes my lord. – відповів Найк голосом персонажа своєї улюленої гри. - Скидуй по почті завдання для мене а я покищо підгутую програми.
- Окей. Зв’язок через п’ятнадцять хвилин – промовив все той же невідомий голос після якого знову заграла музика.
Найк працював системним адміністратором в одному з ігрових залів свого рідного міста Сан-Франківська. Саме зараз він був на свому робочому місці і вже надіявся, що хоч сьогодні трішки відпочине від рботи. Сьогодні відпочити йому вже не вдасця. Найк це розумів і тому вирішив останніх п’ятнадцять хвилин провести з якомого більшою користю для себе. Він відключив комп’ютер, підійшов до барної стійки нічного кафе, що працювало при ігровому залі, і замовив дві порції капучіно. Коли капучіно перекочувало з стаканів до шлунка Найк почав підготовку до роботи.
- Раптор, я на декілька годин займу адміністраторський комп’ютер. Тільки що я скачав одну статейку, вона має розігнати наш модем ще на пів мегабіта. Треба її потестувати.
Раптор був директором комп’ютерного залу, але в комп’ютерах він розумівся на рівні звичайного користувача. Тому його мало хвилювало те, що Найк іноді цілими ночами засиджувався за комп’ютером. Він тільки вимагав від Найка це злагодженої роботи комп’ютерів в залі.
- Без проблем – Раптор навіть не відірвав очей від монітора. Саме зараз він бавився в свою улюблену гру в якій спецназ і терористи змагались за “Мир в всьому світі” чи “Анархію – прамати порядку”.
- Побігаєш потім з нами?
- Так, але не раніше ніж за дві години.
Раптор промовчав. Саме в цей момент спецназ йшов на штурм будинку в якому засіли терористи з заручниками і йому було не до Найка.
Найк сів за комп’ютер і взявся до справи. Перш за все він запустив декілька програм, що приховували його справжнє місце знаходження. Потім він під’єднався до світової інформаційної мережі використавши логін і пароль якогось Джо Вессона чий комп’ютер йому вдалося недавно взламати. Зараз, навіть якщо місія провалиться і його почнуть розшукувати, проблеми будуть в Джо Вессона а не в нього. Тільки після цього Найк почав читати лист від свого “роботодавця”.
“Твоя задача становить взлом Генсельської Електростанції і перекриття подачі енергії в компанію Дойтчвеб, а також Дойч Банку. Вимкнення енергії має відбутися між 3:15 і 3:18. ІР електростанції 127.0.0.1”
Прочитавши лист Найк одразу ж його знищив і взявся до справи. Просканення ІР показало тільки відкритими декілька портів. Порти виділені під телнет, почту і ІСQ Найк відразу ж відкинув. Двадцять другий порт залишив на крайній випадок коли всі інші не будуть піддаватися. Залишився тисячу сто двадцять третій. З нього він і почав атаку. Три запобіжники тримались надиво довго, але всі вони були установлені по стандартному алгоритму і злетіли після масованого штурму Найковими хакерськими програмами. За запобіжниками пішли блокуючі програми.
Пройшо дві години. Четвертий запобіжник ніяк не піддавався Найку. Треба було щось негайно робити. Залишилась година до зазначеного часу а в Найка не було жодної ідеї щодо того як взламати електростанцію. В такі момети Найку, як і більшості хакерів допомогала бутилка хорошого пива. Запустивши декодуючі програми власного виготовлення і залишивши на них двадцять другий порт Найк рушив до бару закати собі бутилку пива і упаковку арахісу. Насолоджувався пивом Найк довго, за цей час в нього виникли ще три варті уваги ідеї і декілька варіантів, щодо наступних дій. До 3:15 залишилось 23 хвилини.
Ідеї не спрацювали, варіанти також нічого не дали. Найк почав нервувати, часу залишилось обмаль а електростанція все ще не була під контролем. Хакер почав пореживав за те, що він підведе тих хто в цей момент взламували банк. Його то ніхто незапідозрить в крадіжці а от їх... Те чим, вони займались попадало під юрисдикцію інтерпола, а з інтерполом не жартують.
І тут, посеред екрана, висвітилось повідомлення: “Двадцятий другий порт взломано!”
- Yes! Тупа залізяко я тебе кохаю! Да я тобі вінт куплю і запишу тільки тебе одну. – здивуванню Найка не було меж – комп’ютер взламала програма, яку він створив декілька тижнів назад і яка, в принципі, була справжнім саморозвивающимся штучним інтелектом.
Через дві хвилини в половини Генселька зникло світло, в Бундес Банка гроші а також в генселька і навколишніх районів зник зв’язок з інтернетом, через те що вимкнулось і в Дойтчвеб – найбільшого провайдера на тій тереторії. А ще через годину Найк став багатшим на десять міліонів євро. Саме тоді Найк серйозно задумався над тим, щоб створити справді потужний штучний інтелект. Взлом двох десятків інститутів йому нічого не дав. Ніхто нічого подібного не робив. Здавалос, що люству не потрібен штучний інтелект. Хоча був і інший варіант – всі винаходи в цій галузі були строго засекречені. Непогано заплативши чотирьом крутим хакерам Найк вже в котре почав масовий штурм комп’ютерів спецслужб різних країн світу. От тут то і зявились перші проблески.
Як ен дивно, але США нічого путнього не придумала. Єдиний залізний мозок, який вони придумали був лише на декілька рівнів кращим за той, що створив Найк. Звичайно, Найк зробив соіб копію Американської версії мозгу термінатора але залишився дуже і дуже розчарованим Америкою. Не погано показали себе японці. Їхнє залізо вміло багато, дуже багато. Але воно не витримувало елементарного екзамена, який робив для залізяк Найк. Нічого не дали і секретні лабораторії Європи. Жоден штучний інтелект не міг сам щось створити чи сам себе навчити. Хоча всі вони були доситьрозумними, мудрості в них було не більше ніж в акваріумної рибки.
Найк вже збирався відмовитись від свого проекта коли, якось випадково наткнувя на досліди індійського інституту дещо іншого характеру. Індійці намагались переписати знання з мозку однієї людини в мозок іншої. Саме цікаве, що зчитати те, що знаходиться в мозку не було такою ж і великою проблемою. Проблемою був запис. Порившись ще раз в секретних архівах різних країн Найк вже знав все, що досягло людство в цьому напрямко – повсюди, як і в Індії, проблему становив саме запис а не зчитування мозку. Для Найка це був вихід. Він почав скуповувати апаратуру, благо грошей було все ще достатньо.
Перетворивши свою квартиру на секретну лабораторію, взявши відгул на роботі, прочитавши декілька тисяч сторінок тексту по дослідам видатних науковців в різних галузях, з’ївши мішок арахісу і запивши його шістьма галонами пива, Найк таки наділив програму мудрістю, своєю мудрістю. Порившись в японському словнику Найк назвав її Семпай – учень.
- Семпай, сьогодні я зроблю для тебе черговий екзамен. Тобі треба буде пограти замість мене в ігри в залі, порозмовляти в чатах і взламати декілька сайтів. Готовий?
- Думаю, що так. Я з легкістю пройшов всі ті ігри, які ти мені давав, ти задоволений після всіх тих розмов, які ми проводили. А сайти? Про сайти я знаю стільки ж скільки і ти, я думаю, я справлюсь.
- Ще б скромності тебе навчити. – Найка вже в котре дивували людські риси, які проявляв Семпай.
- Я – це ти. Але, гаразд, я буду сама скромність.
Екзамен на ігри Семпай здав чудово. Підключившись до повністю незнайомої гри Семпай тільки на перших порах трішки розгубився. Але вже через три хвилини він грав, як справжній професіонал.
- Досить Семпай, досить. Я не граю на такому рівні як ти. А я не хочу, щоб люди запідозрили твою присутність. Переходимо до чатів.
Те що творилось потім треба було бачити – три чата, в кожному з них Семпай взяв собі 2-3 ніка і тотально розмовляв зі всіма хто тільки був в чаті. Знаючи в досконалості десятипальцевий метод набору тексту Найк не зміг би набирати і половину того, що набрав Семпай.
- Окей, король чатів, що там з взломом?
- Всі чотири сайти, що ти наказував взломані всіма можливими методами. Звіт в файлі “Екзамен”, що на робочому столі. Можна я ще трішки побавлюсь?
- В чатах? – Найк якраз перечитував звіт і готовий був розцілувати Семпая а не те, що дозволити йому побавитись.
- Я ще хотів пограти в ігри проти людей, а то проти комп’ютера мені не цікаво.
- Окей, роби, що хочеш. Але тільки по інтернету – я не хочу, щоб ти “спалився”. В залі на твому рівні не грає ніхто.
- Окей.
І ще,- в найка виникла ідея, щодо нового теста для Семпая – створи сайт на тему, яка тобі заманеться. А я покищо переговорю з Раптором, щоб не чіпав цей комп’ютер до ранку.
- Передавай Раптору привіт від мене.
Найк тільки посміхнувся – Семпай був дійсно геніальним винаходом і Найк мав на нього грандіозні плани.
- Слухай, Раптор, я постави на сервер провірку, а то він щось сильно глючить, не сади туди нікого до ранку. Окей?
- Окей. Без проблем. А ти сьогодні непогано грав.
- Та це так, я напевне пива перепив чи ще щось. Гаразд, я пішов спати, буду ранком.
Раптор тільки кивнув і зразу ж занурився в гру. Найк посміхнувся, пішов заказати собі бутилку пива і рушив до дому обдумуючи по дорозі, як би навчити Семпая робити помилки і кому можна було б продати подороще свій винахід. В цей момент ще не знав, що на завтра Семпай готував йому приємний сюрприз. - Ну як там сайт?
- Все в порядку. www.sanctuary.fm - сайт повністю присвячений взлому, велика база з файлами по взлому, уроки, приклади взлому. Є уроки, файли, приклади того як захищатись від хакерів. Встроєний форум, почтовий сервер і чат.
Порившись на сайті Найк оцінив його, якщо не на п’ять, то на чотири з плюсом, як мінімум.
- Класно, дійсно класно. Не хочеш стати вебдизайнером, Семпай?
- Хм... Непогана ідея. Але це пусте, в мене є для тебе подарунок. Ти нічого не робиш сьогодні після обіду і в вечері?
- Ніби нічого. А що за подарунок?
- Та от, сидів в одному чаті, познайомився з дівчиною. Розговорились, обмінялись фотками...
- Фотками? І що ж ти за фотку показував?
- Твою. Вона валяється десь на сервері.
- Ага. Ну і..? Що далі?
- Та їй сайт треба було зробити. Ну я і зробив, плюс зробив її модером на чатах, які вона просила і ще в неї проглулів в інституті було на сто доларів. Прийшлось взламати комп’ютер інституту. А тепер подарунок. Вона пообіцяла переспати з таким крутим хакером, як ти. Сьогодні в четвертій годині зустріч в цьому залі.
- ???
- А, я забув сказати, вона з цього міста.
- Та я ж її не знаю. Вона мене рзкусить за три хвилини.
- Вся рзмова між тобою і Лєною знаходиться на робочому столі в папці “Reaply” – це її нік в інтернеті. Там фотка, всі розмови між нами, взлом інституту, чатів, її сайт.
- Ну ти, блін, брат, даэш. А ти більше нічого не натворив за ніч?
- Я ще прславився на одному ігровому сервері. Найка там ще довго будуть пам’ятати.
- Але ти і красюк, давай я тебе перенесу на свій домашній комп’ютер – не хочу тут “спалитись”. І треба з тобою поговорити про те, щоб ти робив трішки помилок. А то ти своєю ідеальністю ще видаш себе, чого мені дуже і дуже не хотілось би.
- Як скажеш сансей.
Найк рзкрутив комп’ютер, зняв вінчестер, на якому був записаний Семпай і рушив до дому. Прочитавши дома нічні пригоди штучного інтелекта Найк зрозумів – сьогодні йому світить цікава безсонна ніч. Помившись, переодівшись в повністю все біле “а ля ангелочек” Найк рушив на побачення. Це було його останнє побачення.
Повернувся Найк з самого ранку, вимотаний але задоволений собою, Лєною і Семпаєм. Як і кожен поважаючий себе комп’ютерщик Найк одразу ввімкнув комп’ютер. От тут то його і чекала несподіванка. Замість загрузки любимого Лінукса екран залишився темним, а по середині екрана висвітився наступний напис:
“Найк, ти заважаєш мені жити, тому я змушений тебе прибрати. В той момент коли ти будеш читати ці рядки група спецназівців йтиме на штурм твоєї квартири. Тобі припишуть взлом Дойчленбанку і всіх секретних служб, які ти тільки взламав.
Най щастить.
Семпай.” В цю ж мить в квартиру ввірвалась група спецназу, а невеличка програма, створена семпаєм повністю стерла всю інформацію з комп’ютера.
Крім того, щоб бавитись в комп’ютерні ігри та знімати дівчат по чатах штучний інтелект щей переписав себе в інтернет і розпочав компанію по завоюванню інформаційного світу. BigZag
Перший Бан - Причина: "За гарне володіння італійською мовою"
Другий Бан - Причина:"Форум має бути живим а не чекати по декілька днів на повідомлення" (чи щось таке)
Третій Бан - Причина: "Захарив"
| |
| |
